Барток — Сонати

Анжела Тошева (фортепіано) та Красимира Султанова (скрипка) виконують дві сонати для скрипки й фортепіано Бели Бартока у Великій залі Обласної адміністрації Бургас, вул. «Цар Петър» 1. Початок о 19:00, вхід вільний.

Програма

• Барток — Соната для скрипки й фортепіано № 1, Sz. 75, BB 84 (1921)
• Барток — Соната для скрипки й фортепіано № 2, Sz. 76, BB 85 (1922)

Дві сонати Бартока для скрипки й фортепіано — шедеври, створені майже в той самий час, коли народилися Булез, Беріо та Букурешлієв. Цим творам понад сто років, але звучать вони не менш абстрактно, авангардно й містично, ніж деякі майстерно написані нові твори, і незмінно зворушують кожного слухача.

Виконавці

Одна з найяскравіших представниць болгарського фортепіанного мистецтва народилася в Софії. Анжела Тошева здобула музичну освіту; її педагогами були Людмила Стоянова, проф. Мара Петкова, проф. Богомил Старшенов, проф. Лили Атанасова, а також угорський фахівець проф. Дьордь Шебек і норвезький клавесиніст проф. Кетіль Хаугсанд.

Її виконавська майстерність і тонке художнє чуття високо оцінені в Болгарії та за кордоном: вона — володарка численних відзнак престижних музичних форумів, як-от конкурси в Салерно (1978) та Усті-над-Лабем (1973), конкурс «Ліст-Барток» (1988), премія «Золоте перо» радіо Classic FM (1997), премія «Шопен» Польського культурного інституту в Болгарії (2010), премія Болгарського салону мистецтв, разом із Михаилом Големиновим, за мультимедійну інсталяцію «Шуман-Оракул» і цикл концертів до 200-річчя від дня народження Шумана (2010), а ще нагорода «Срібний хрест» з нагоди національного свята Угорщини та за поширення угорської музики за межами Угорщини (2019).

Красимира Султанова — скрипалька-віртуоз. Вона народилася в Ямболі. Уся її родина повʼязана з музикою та мистецтвом. Її батько Николай Султанов — скрипаль і диригент, засновник камерного оркестру в Ямболі, мати — віолончелістка, а брат — оперний співак Георги Султанов. Її дід — улюблений багатьма поколіннями болгар актор Петар Слабаков. Девʼятирічною Красимира Султанова вступила до музичної школи в Бургасі. Далі вона продовжила навчання в музичній школі в Софії, а у вісімнадцять років уже навчалася в Німеччині, у майстер-класі зі скрипки в проф. Рози Файн, учениці Давида Ойстраха.

Сьогодні Красимира Султанова — перша скрипка камерного оркестру «Дианополис» (Ямбол), але вона часто гастролює й з великими європейськими оркестрами.

Про композитора

Бела Барток (1881 – 1945) — угорський композитор, піаніст і дослідник народної музики. Автор епохального фортепіанного твору «Allegro barbaro», опери «Замок герцога Синя Борода», що започаткувала сучасну угорську оперу, шести струнних квартетів, які вважаються класикою сучасної музики, і пізнього оркестрового «Concerto». Навчався в Угорській державній королівській музичній академії в Будапешті, після чого 1907 року його призначили викладачем музикантів-виконавців. Поряд із викладанням утримував себе й родину переважно концертними виступами. Регулярно виступав у великих містах Європи, діставався навіть до Сполучених Штатів і Радянського Союзу. Його сорокаріччя відзначили спеціалізовані журнали Відня й Парижа. На пʼятдесятиріччя, у 1931 році, його нагородили французьким орденом Почесного легіону, а в Угорщині — відзнакою «Вінок Корвіна». За свої збірки народних пісень він двічі отримав румунські відзнаки («Bene merenti» і «Meritul cultural»).

Завдяки своїй науковій діяльності — збиранню угорських пісень і пісень меншин (румунських, русинських, сербських, словацьких) у період 1906 – 1918 рр. — Барток вважається найбільшим, усесвітньо відомим авторитетом у галузі східноєвропейської народної музики. Він збирав також арабську музику в Алжирі, а згодом малоазійську турецьку народну музику в Туреччині. На знак визнання його діяльності в етномузикології 1935 року його обрали членом Угорської академії наук. Світову славу йому приніс оркестровий твір «Музика для струнних, ударних і челести» (1936).

Через Другу світову війну 1940 року він разом із дружиною виїхав до Сполучених Штатів. Його твори ставлять композитора в один ряд із двома найвідомішими музичними новаторами епохи — Арнольдом Шенбергом та Ігорем Стравінським. Твори Бартока для дітей унікальні своєю педагогічною та художньою цінністю.